Як батькам мотивувати дитину до навчання

Новий навчальний рік невблаганно наближається, і багато батьків починають задаватися питанням, як пробудити у своїй дитині тягу до знань і зробити її «зіркою» класу. Звичайно, деякі діти без проблем сидять і гризуть граніт науки, але для деяких же висидіти 5, а то і 7 уроків підряд – це справжня каторга. Так і вдома, після цього, бажання робити домашнє завдання явно не з'явиться само собою.

Нерідко батьки школярів стикаються з проблемою відсутності у них бажання вчитися. У одних це бажання зникає в перші роки навчання, а в інших і зовсім відсутнє. Саме тому так важливо знайти правильну мотивацію для своєї дитини, яка допоможе зберегти у нього інтерес і спрагу до знань.

У цій статті зібрано корисні поради, як пробудити в дитині бажання вчитися, але при цьому не перестаратися.

Часто ми вимагаємо від своїх дітей високої успішності, забуваючи про те, що основне завдання навчання в школі – отримати навички навчання і навчитися працювати з інформацією. Навичка навчання не з'являється у дитини сама собою, від природи. Її потрібно формувати поступово, так само як і навичку ходити, тримати ложку і т. д.

1. Чому важливо вміти вчитися?

Для дитини, зосередженої винятково на оцінці, отримати низький бал – трагедія. Тому вона намагатиметься зробити все можливе, щоб отримати гарну оцінку: списувати, брехати і т. д. Жодних навичок навчання за такого підходу вона не отримає. У неї в разі зіткнення з важким завданням будуть опускатися руки, зникатиме мотивація, вона вважатиме себе недолугою й що у неї немає здібності до цього предмета. Людину, яка вміє вчитися, вирізняє впевненість у тому, що, нехай вона поки не знає, як виконати завдання, зате знає, де шукати відповіді на свої запитання і знайти рішення.

2. Пригадайте себе у цьому віці. Або уявіть себе на місці п'ятикласника.  Коли вас примушували вчитися на умовного економіста чи юриста, в той час як ви хотіли стати тату-майстром. Адже краще бути хорошим татуювальником, ніж поганим юристом, або економістом, який не вміє раїувати. І різниця у віці тут не важлива, будь вам 10 років, або 30. До того ж, так важкий предмет швидко перетвориться на ненависний.

3. Підтримуйте дитину. З першої поради випливає і друга. Якщо він хоче стати, наприклад, тату-майстром, то зробіть все, в межах розумного, що б він спробував це. Купіть йому ручки й олівці, щоб він малював, відведіть на подібні курси. Якщо дитина не спробує цього, то і не буде розуміти, що йому подобається, і до чого прагнути. Це стосується будь-яких починань, будь то хімія, музика, математика, або читання віршів.

4. Хваліть дитину. Дитині важливо знати, що всі її зусилля не залишаються непоміченими. Якщо вона відчуває любов та підтримку близьких, то усвідомлює, як важливо для них її серйозне ставлення до навчання. І в такій сім'ї похвала за її старання, а не за оцінки, буде мати для неї важливе значення і послужить хорошим стимулом у навчанні.
Не сваріть дитину помилки – це поселить в ній страх невдачі і стане першим кроком на шляху до демотивації. Якщо дитина раптом пропустила кому, спробуйте перевірити завдання разом з нею. При чутливому керівництві батьків вона зможе сама знайти і виправити помилку. До того ж, після цього у вас з'явиться додаткова можливість для похвали.

5. Допоможіть дитині розібратися в складній темі. Згідно з результатами досліджень, висока навчальна мотивація формується у дітей у тих сім'ях, де їм надавали допомогу при висуванні нових складних вимог. А якщо у дитини виникали труднощі, ставилися до неї з теплотою, любов'ю і розумінням. У той же час в тих сім'ях, де був присутній жорсткий нагляд або байдужість, у дитини формувався не мотив досягнення успіху, а мотив уникнення невдачі, що безпосередньо веде до низької навчальної мотивації.

При цьому пам'ятайте, що «допоможи» і «зроби за мене» – різні речі. Тут дуже важливо дотримуватися балансу. Не варто, йдучи на поводу у дитини, виконувати завдання за неї, проте не залишайте запитання дитини без відповіді. Докладно й терпляче відповідаючи на всі її питання чи шукаючи відповідь разом, ви формуєте у дитини установку, що процес пізнання нового – це цікаво, і що ви, як батьки, це заохочуєте.

6. Не порівнюйте її з іншими дітьми. Кожна дитина – це особистість, і у неї обов'язково є свої сильні і слабкі сторони. Завжди знайдуться діти, які будуть у чомусь краще вашої дитини і ті, які будуть в чомусь програвати їй. А порівняльні характеристики здатні лише підірвати ніжну дитячу психіку, змушуючи дитину думати, що вона гірша за інших і порушити її взаємини з батьками.

Саме тому так важливо виявити і підтримувати всі пізнавальні захоплення свого чада. Якщо йому подобається математика - купіть енциклопедію з математики, а якщо подобається робити щось своїми руками – обов'язково запишіть на цікаві курси, які відповідають його схильностям.

7. Оточення дитини має стимулювати її до успіхів. Зацікавленість у навчанні у дитини з'являється, коли зачепили його самолюбство: «Я що, гірший за інших? Я можу вчитися так само добре, як і Саша з мого класу». А якщо це слабкий клас, у неї не буде мотивації вчитися - вона і так найрозумніша. Тому батькам треба стежити за тим, в якій атмосфері вчиться їх чадо і всіляко підтримувати в ньому позитивний змагальний порив. Якщо більшість друзів будуть активними, добре вчитися, то і ваша дитина постарається бути не гіршою.

8. Виявляйте повагу до школи, вчителя, навчання в цілому. Або, принаймні, не демонструйте свою зневагу чи агресію. Тут навіть говорити нічого не треба. Батьки – перший приклад для наслідування дітьми. І якщо вони негативно висловлюються про навчальний заклад або його працівників, то це пряма де мотивація до навчання.

9. Дозуйте навантаження. Відсутність інтересу до навчання може бути обумовлена і занадто високим навантаженням. В такому разі його необхідно знизити, щоб уникнути зриву. Обов'язково слід дотримуватися балансу між відпочинком і розвагами.

Час на виконання домашнього завдання – індивідуальний. Комусь вистачить і півгодини, а декому доведеться витратити кілька годин. До речі, в першу чергу радять виконувати ті завдання, у яких дитина сильніша, а вже потім – вчити уроки, які викликають труднощі. Це не призводитиме до перевтоми вже на початку виконання домашньої роботи.

10. Розвивайте в дитині навик самоконтролю. Часто помилки у дітей виникають через неуважність. Навчіть дитину перевіряти після себе виконані завдання. Вона повинна знати, як перевірити правильність математичних обчислень, як шукати за словником написання слова, як дізнатися, чи запам'ятав зміст параграфа. Таким чином, помилок у дитини стане менше, а мотивації до нових досягнень додасться.

11. Допоможіть дитині сформувати навички навчальної діяльності. Поки у дитини не сформовані навички поведінки в процесі навчання, батьки повинні контролювати цей процес і враховувати індивідуальні особливості дитини: коли їй краще сісти за уроки, які уроки робити в першу чергу, коли робити паузи тощо. Так ви допоможете дитині навчиться правильно розподіляти навантаження і не перепрацьовувати.

12. Не женіться за оцінками. Пам'ятайте, що розумна, обдарована дитина не завжди має гарні оцінки. І навпаки. Якщо ваша дитина вважала, що засвоїла навчальний матеріал, а оцінка низька, то потрібно розібратися, що ж сталося. Можливо, вона справді все зрозуміла, але перенервувала на контрольній, або, наприклад, погано себе почувала, а можливо, хтось заважав працювати.

13. Не вчіть користуватися ГДЗ. Краще самостійно виконати завдання, навіть помилково, а потім розібрати з батьками, вчителем або однокласниками, аніж БЕЗДУМНО «передерти» (хоча, правильніше сказати «перемалювати») готову відповідь. Навіщо витрачати час, напружувати свій розум, якщо є Готові Домашні Завдання? Крім того, в цих посібниках і помилки зустрічаються, і хід виконання завдань часто не відповідає матеріалу підручника.

14. Любіть дитину, будьте для неї прикладом. Приділяйте дитині достатньо уваги, і тоді ви допоможете їй з легкістю увійти в новий навчальний рік.

Джерела: