Тероризм і цивільний захист

З огляду на суспільно-політичну ситуацію, яка склалася в державі, а також у зв’язку з агресивними діями Росії, загроза терористичних актів і надалі залишається особливо актуальною. Особливу стурбованість викликають зухвалі та цинічні дії ворога, пов’язані із публічним вбивством політиків, журналістів, спеціалістів українських спецслужб в місцях перебування великої кількості людей, а також серія підривів військових складів, на яких зберігаються особливо дефіцитні для Української армії боєприпаси. Про це повідомляє управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ЛМР.

«Організатором акцій диверсійного тероризму часто виступають секретні служби іншої держави. Диверсійні терористичні групи опираються часто на «п'яту колону» в державі, та здійснюють провокаційні дії. В нашому місті також є передумови до вчинення злочинів терористичної спрямованості. Зокрема, є тенденція до зростання потоків нелегальної міграції, кількості спроб прихованого ввезення вогнепальної зброї, боєприпасів та наркотичних речовин. Величезна кількість зброї та боєприпасів потрапляє із зони проведення АТО», - кажуть в управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

В місті доволі часто проводяться культурні, спортивні та інші масові заходи, що передбачають скупчення великої кількості людей. З метою запобігання негативних наслідків під час масових акцій, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Львівської міської ради рекомендує мешканцям та гостям міста проявляти пильність та подає певні рекомендації.

Рекомендації щодо дій населення в разі отримання інформації про погрозу вчинений терористичного акту.

Порядок прийому анонімних телефонних повідомлень, що містять ознаки терористичного характеру. 

На сьогоднішній день телефон є одним із основних каналів отримання інформації про закладені вибухові пристрої, захоплення заручників, вимагання, шантаж тощо. Не залишайте без уваги ні одного такого повідомлення. Про усі вищезазначені випадки необхідно негайно повідомити органи міліції за тел. 102, чергового Управління СБУ у Львівській області за телефонами №№ (032) 298-66-22, (032) 261-61-43.

Під час прийому анонімного (телефонного) повідомлення, що містять ознаки терористичного характеру,  дотримуйтесь  рекомендацій:

- намагайтеся дослівно запам’ятати розмову та зафіксувати її на папері;

- у процесі розмови відмітьте стать, вік особи, що телефонує та особливості його (її) мови:  голос (гучний або тихий, низький або високий), темп мови (швидкий або повільний), вимова (чітка, із заїканням, перекручена, шепелява, з акцентом або діалектом), манера мови (розв’язана, із знущанням, з нецензурними виразами);

- обов’язково відмітьте звуковий фон (шум авто- або залізничного транспорту, звук теле- або радіоапаратури, інші голоси тощо);

- відмітьте характер дзвінка - міський або міжміський;

- обов’язково зафіксуйте точний час початку розмову та її тривалість;

- у будь-якому випадку намагайтесь під час розмови отримати відповіді на наступні запитання:

- куди, кому і за яким телефоном дзвонить особа;

- які конкретні вимоги висуває; висуває вимоги вона особисто або виступає в ролі посередника чи представляє якусь організацію;

- на яких умовах вона готова відмовитись від своїх намірів; як і коли можна з нею зв’язатись; кому можна повідомити або передати суть дзвінка;

- намагайтесь добитись від особи, що телефонує максимально можливого проміжку часу для прийняття рішення вами та вашим керівництвом;

- при можливості у процесі розмови повідомте про неї керівництво об’єкту або негайно після його закінчення;

- без нагальної потреби не розповсюджуйте інформацію про факт розмови та її зміст;

- при наявності автоматичного визначника номера обов’язково запишіть номер телефонна у журнал прийому повідомлень, що виключить можливість його випадкової втрати.

При використанні звукозаписуючої апаратури відразу вийміть касету (диск) із записом розмови та прийміть міри до її збереження, обов’язково на її місце встановіть нову касету (диск).

Правила поводження з анонімними листами, що містять погрози терористичного характеру.

1.      При отриманні такого документу - поводьтесь з ним максимально обережно. По можливості, помістіть його у чистий поліетиленовий пакет (файл) та зберігайте в окремій твердій папці.

2.      Постарайтесь не лишати на ньому відбитки своїх пальців.

3.      Якщо документ надійшов у конверті - його відкриття проводиться тільки з лівої або правої сторони, при цьому кромки конверта обережно обрізаються ножицями.

4. Зберігайте усе: сам документ з текстом, будь-які вкладення, конверт і упаковку.

5. Не розширюйте коло осіб, яким відомо про факт отримання та зміст анонімного документу.

6.  Анонімні матеріали, що містять погрози терористичного характеру направляються на адресу місцевих органів СБ України разом із супровідним листом, в якому вказується конкретні ознаки анонімних матеріалів (вид, кількість, яким способом і на чому вони виконані, з яких слів починається та якими закінчується текст, наявність підпису тощо), а також обставини, пов’язані з їх розповсюдженням, виявленням або отриманням.

7.  Анонімні документи не повинні підшиватись, склеюватись, на них забороняється робити надписи, підкреслювати або обводити окремі місця в тексті, писати резолюції або вказівки та згибати їх. При виконанні резолюцій та інших надписів на супровідних документах не повинно залишатись відтисків тексту на анонімних матеріалах.

Реєстраційний штамп проставляється тільки на супровідних листах і заявах громадян, які передали анонімні матеріали в інстанції.

При отриманні анонімних матеріалів, що містять погрози терористичного характеру за допомогою SMS - повідомлень або через Інтернет текст повідомлення обов’язково зберігається та про факт погроз повідомляються місцеві органи СБ України.

Рекомендації щодо дій населення в разі виявлення підозрілих предметів, які можуть бути використані для вчинення терористичного акту.

У разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий пристрій, рекомендується:

- не торкатися до виявленого підозрілого предмета, не підходити й не пересувати його;

- утримуватися від куріння, використання засобів радіозв'язку, у тому числі й мобільного, поблизу даного предмета, не робити самостійних дій із підозрілими предметами;

- за можливістю забезпечити охорону підозрілого предмета й небезпечної іони (під час охорони підозрілого предмета знаходитися за захисними спорудами чи предметами, вести спостереження);

- спробувати повідомити про виявлення підозрілого предмета інших осіб, які знаходяться поруч, забезпечити їх евакуацію з території, що прилягає до небезпечної зони;

- повідомити про небезпечну знахідку будь-який орган місцевої влади,

- чергові служби правоохоронних органів з наданням інформації про характерні ознаки ймовірного вибухового пристрою, місце його розташування, час виявлення та особу, яка його виявила. Дочекатися прибуття на місце виявлення небезпечної знахідки фахівців-піротехніків;

- намагатися максимально запам'ятати зовнішність, одяг осіб, які залишили предмет, їхній транспорт та номерні знаки.

СУВОРО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ !

При виявленні підозрілого предмета —  самостійно проводити з ним будь-які дії (торкатися, нахиляти, переміщувати, підіймати та ін.)

Примітка: треба пам’ятати, що марна втрата часу при загрозі вибуху може призвести до людських жертв!

Характерними ознаками, що вказують на можливу наявність вибухового пристрою, можуть бути:

- виявлення в громадських місцях, транспорті валіз, пакетів, коробок та інших предметів, залишених без нагляду власників:

- отримання адресатом поштового відправлення, вміст якого чи відправник йому невідомі;

- наявність у предметів характерного вигляду штатних бойових припасів, учбово-імітаційних, сигнальних, освітлювальних, піротехнічних виробів чи їх елементів;

- наявність звуку працюючого годинникового механізму, що чути з предмета;

- наявність у предметі запаху бензину, гасу, розчинника, пально-мастильних матеріалів, хімічних матеріалів, тощо;

- наявність диму, що виходить з предмета;

- наявність у предмета елементів (деталей), що не відповідають його прямому призначенню;

- незвичайно велика маса предмета (наприклад, коробки з під цукерок, банки з під кави, книги, блокнота тощо);

- наклейки, наліпки, етикетки з підписами на поверхні кришок, коробок;

- нестандартний засіб виготовлення посилочної тари;

- наявність будь-якого додаткового контакту предмету з об’єктами навколишньої обстановки;

- наявність у дверях, вікнах яких-небудь сторонніх предметів: закріпленого дроту, ниток, важелів, шнурів тощо;

- наявність стороннього сміття, порушення ґрунту, покриття на газонах, тротуарах при відсутності пояснень щодо їх виникнення у відповідних служб;

- наявність у контрольованих зонах залишеного власниками більше 5-ти хвилин транспорту;

- наявність у контрольованій зоні сторонніх чи нічийних приладів, механізмів, тимчасових споруд, будівельних матеріалів і конструкцій тощо;

- порушення вимог паркування автотранспортних засобів в контрольованих зонах;

- намагання особи з предметом у руках чи в специфічному одязі, який дає змогу приховувати на тілі ВП, за будь-яких обставин безпосередньо наблизитися до об’єкту охорони чи маршруту його пересування.

Коментар до статті 258. Терористичний акт

1. Терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків,-

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що призвели до загибелі людини,-

караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

4. Створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

5. Звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене в частині четвертій цієї статті, особа, крім організатора і керівника, яка добровільно повідомила про нього правоохоронний орган і сприяла припиненню існування або діяльності терористичної групи чи організації або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину.

1. Під тероризмом звичайно розуміють залякування населення органів влади з метою досягнення злочинних намірів. Він полягає у погрозі насильством, підтриманні стану постійного страху з метою досягнути певних політичних чи інших цілей, спонукати до пе-

вних дій, привернути увагу до особи терориста або організацій, які він представляє. Заподіяння чи загроза заподіяння шкоди є своєрідним попередженням про можливість спричинення більш тяжких наслідків, якщо вимоги терористів не буде сприйнято. Характерною ознакою тероризму є його відкритість, коли про мету заподіяння шкоди чи погрози, про вимоги широко розголошується.

КК містить низку норм. які встановлюють відповідальність за різні акти тероризму (зокрема це ст. ст. 258, 259, 266).

2. Об'єктом злочину є громадська безпека.

3. Об'єктивна сторона злочину може проявитися у таких формах: 1) застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків; 2) погроза вчинення зазначених дій (ч. 1 ст. 258); 3) створення терористичної групи чи терористичної організації; 4) керівництво такою групою чи організацією; 5) участь у ній; 6) матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації (ч. 4 ст. 258).

Під застосуванням зброї при вчиненні терористичного акту слід розуміти її використання за цільовим призначенням - здійснення прицільних пострілів чи хаотична стрільба в місцях знаходження людей, нанесення ударів холодною зброєю.

Про поняття підпалу і вибуху див. коментар до ст. 113. Інші дії, які створювали небезпеку, - це вчинки, внаслідок яких виникала реальна загроза настання наслідків у вигляді смерті чи завдання тілесних ушкоджень, знищення чи пошкодження майна, перерву руху транспортних засобів, роботи підприємств, установ, організацій. До них, зокрема, відноситься застосування отруйних чи сильнодіючих речовин, затоплення, поширення збудників заразних хвороб тощо.

Про поняття погрози див. коментар до ст. ст. 127, 152. Створення терористичної" групи чи терористичної організації, керівництво такою організацією, участь у терористичній організації, матеріальне, організаційне чи. інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації за своїм змістом збігаються з аналогічними діями щодо злочинних організацій та організованих груп (дивкоментар до ст. ст. 28 і 255).

Відмінність між терористичною групою і терористичною організацією полягає в тому, що терористична група створюється для вчинення конкретного терористичного акту чи кількох таких актів, а терористична організація має діяти невизначений час, займатися терористичною-діяльністю постійно, до досягнення певної мети. Діяння ж. які вчиняються у зв'язку з організованою терористичною діяльністю, за своїм змістом аналогічні тим, що виконуються стосовно інших видів злочинних організацій.

Свіворення небезпеки для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 258) полягають у таких змінах в навколишньому світі, коли виникає реальна загроза, високий ступінь ймовірності заподіяння дійсної шкоди життю чи здоров'ю особи, власності, нормальному функціонуванню транспорту,, зв'язку, забезпеченню споживачів

водою, енергією, продуктами харчування тощо. Реальність загрози визначається з урахуванням місця та часу терористичного акту, наявності людей чи матеріальних цінностей, використовуваних знарядь та засобів, їх вражаючих властивостей і потужності тощо.

4. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

5. Суб'єктивна сторона терористичного акту характеризується прямим умислом і хоча б однією спеціальною метою, зазначеною в диспозиції ч. 1 ст. 258: а) порушення громадської безпеки, залякування населення; б) провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення; в) вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами; г) привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста) .

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 4 ст, 258, характеризується прямим умислом.

6. Кваліфікованими видами терористичного акту є: 1) вчинення його повторно; 2) вчинення його за попередньою змовою групою осіб; 3) заподіяння ним значної майнової шкоди; заподіяння ним інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 258), а особливо кваліфікованим - загибель людини.

Повторність має місце, при вчиненні терористичного акту особою, яка раніше вчинила такий же закінчений злочин або ж перерваний на стадії готування чи замаху і знову вчинила посягання, передбачене ст. 258.

Про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 і коментар до неї.

Заподіяння значно! майнової шкоди чи інших тяжких наслідків має місце при настанні наслідків у вигляді знищення чи пошкодження майна, заподіянні реальної шкоди, загроза якої передбачена ч. 1 ст. 258. Те, що майнова шкода є значною, а інші наслідки - тяжкими, визначається з урахуванням вартості майна, затрат на відвернення загрози чи ліквідацію збитків, кількості осіб, які потерпіли внаслідок акту тероризму, характеру і розміру заподіяної їм матеріальної, моральної та іншої шкоди тощо. До тяжких наслідків належить і заподіяння тяжкого тілесного ушкодження хоча б одному потерпілому або середньої тяжкості тілесних ушкоджень кільком особам.

Загибель людини передбачає смерть хоча б однієї особи.

7. Звільнення від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене ст. 258, можливе при певній позитивній посткримінальній поведінці. Його умовами згідно з ч. 5 ст. 258 є: 1) вчинення дій, передбачених ч. 4 ст. 258, у формі участі в терористичній групі чи терористичній організації або сприяння їх створенню або діяльності; 2) добровільне повідомлення правоохоронного органу про вчинене; 3) сприяння: а) припиненню існування або діяльності терористичної групи або терористичної організації або б) розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку зі створенням або діяльністю такої групи чи організації; 4) відсутність у діях особи складу іншого злочину.

Стаття 189. Вимагання

1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.

4. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, -
карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Стаття 129. Погроза вбивством

1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, -
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

Стаття 187. Розбій

1. Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

2. Розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, -
карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна.

3. Розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, -
карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

4. Розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, -
карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.

Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови

1. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Стаття 384. Завідомо неправдиве показання

1. Завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, -
караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, -
караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Стаття 12. Класифікація злочинів

1. Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.
2. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання.
3. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
4. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.
5. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Стаття 24. Умисел і його види

1. Умисел поділяється на прямий і непрямий.
2. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
3. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Стаття 27. Види співучасників

3. Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
4. Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

Стаття 29. Кримінальна відповідальність співучасників

2. Організатор, підбурювач та пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем.

Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження

1. Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження.
2. Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
3. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно злочинний наказ або розпорядження.
4. Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.
5. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, відповідальності підлягає тільки особа, що віддала злочинний наказ чи розпорядження.

Стаття 45. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям

Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Стаття 46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим

Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Стаття 47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки

1. Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
2. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.

Стаття 48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки

Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.